Відомі гравці в рулетку

Джозеф Джаггер (1830–1892)

Підприємець-текстильник із Шелфа поблизу Бредфорда, чия манчестерська фірма збанкрутувала 1860 року. Близько 1880 року він поїхав до Монте-Карло, доручив записувати результати коліс і ставив на числа, що випадали надто часто. Найдавніша розповідь, книжка Віктора Бетелла (Victor Bethell) 1901 року, каже, що він виграв £120 000, програв із них £40 000 і поїхав приблизно з £80 000, тобто десь із двома мільйонами франків, і що казино спершу щоночі переставляло колеса від столу до столу, а потім замовило нові, з пересувними перегородками. Жодна тогочасна газета про цей виграш не писала, а папери казино за ті роки втрачено. Його біографка Енн Флетчер (Anne Fletcher, 2018), його праправнучата племінниця, датує перший приїзд 1880 або 1881 роком, а не 1873 чи 1875 роком давніших переказів. Шестеро найнятих клерків – від Бетелла; перелік із дев’яти чисел і подряпина, яку він нібито сам зробив на колесі, уперше з’являються 1951 року, і ніщо їх не підтверджує. Коли він помер 1892 року, його спадок був скромним. Сторінка «Джозеф Джаггер» розбирає свідчення докладно.

Джозеф Джаггер

Чарльз Веллс (1841–1922)

Шахрай і винахідник, який приїхав до Монте-Карло 1891 року з грішми, зібраними на фальшивий винахід, і за кілька днів кілька разів зірвав банк, вигравши завдяки дивовижній серії близько £40 000. Він стверджував, що має безпомилкову систему, і так її й не пояснив. Він став «Людиною, яка зірвала банк у Монте-Карло» в пісні з мюзик-холу, тієї ж зими програв частину грошей і чималу частину решти життя провів у в’язниці за шахрайство. Хоч би якою була його система, його результат – везіння.

Людина, яка зірвала банк

Гіббс і Волфорд (1947)

1947 року двоє студентів Чиказького університету – Альберт Гіббс (Albert Hibbs), який завершував магістратуру з математики, і студент-медик Рой Волфорд (Roy Walford) – провели канікули в Ріно, записуючи спіни. Вони шукали колеса, на яких деякі числа випадали частіше, ніж дозволяє ймовірність 1 із 38, знайшли кілька, ставили на ці числа, а потім перебралися до Лас-Вегаса. Журнал Life розповів цю історію в грудні 1947 року під заголовком «How to Win $6,500»; пізніші розповіді, зокрема самого Гіббса, називають більші суми, а Торп, який писав про це 1998 року, датував усе 1949–50 роками. На ці гроші вони купили 40-футову вітрильну яхту й понад рік плавали Карибським морем. Згодом Гіббс працював у Лабораторії реактивного руху (JPL) і став її найвідомішим публічним голосом, а Волфорд став дослідником старіння. Це перший добре задокументований американський виграш на перекосі колеса, і саме його мав на увазі Торп 1955 року, коли вирішив, що добре виготовлені колеса доведеться перемагати фізикою.

Норман Лі (1966)

Улітку 1966 року англієць Норман Лі (Norman Leigh), який писав, що його батька розорила рулетка, привіз команду з дванадцяти осіб до Casino Municipal у Ніцці. За його власною розповіддю, вони грали зворотного ЛабушерастратегіяЛабушерСистема викреслювання: запишіть рядок чисел, ставте суму двох крайніх, після виграшу викреслюйте їх, після програшу дописуйте програну ставку.Читати повністю → на всіх шести рівних шансах за двома столами, кілька ночей поспіль виграли чималі суми, і їх зупинили лише тоді, коли казино закрило столи й заборонило їм вхід до французьких казино. Його книжка Thirteen Against the Bank (1976) – єдине повне свідчення, і її розрахунки неможливо перевірити. Система їх не пояснює: зворотний Лабушер із правилом la partageправилоLa partageФранцузьке правило: коли випадає зеро, половина ставки на рівні шанси повертається. Удвічі зменшує перевагу казино на цих ставках – до 1,35%.Читати повністю → коштує 1,35% суми ставокгрошіСума ставокЗагальна сума, поставлена за сесію або період, разом із повторно поставленими виграшами. Також: handle, action.Читати повністю → і виграє лише в поодиноких сесіях, коли рядок доростає до максимуму (див. «Лабушер»). Дванадцять гравців на шести шансах за кілька ночей грають багато сесій, кілька з них неминуче мали закінчитися великим виграшем, а закриття гри не дало удачі вирівнятися.

Міф: Системи перемагають колесоЛабушер

Торп і Шеннон (1961)

Едвард Торп, який згодом переміг блекджек підрахунком карт, і Клод Шеннон, засновник теорії інформації, створили перший портативний комп’ютер: пристрій завбільшки з пачку цигарок, який вимірював час кулькиобладнанняКулькаМаленька кулька, яку запускають доріжкою проти обертання ротора. Сучасні кульки роблять з іворину або тефлону, 18–21 мм.Читати повністю → і ротораобладнанняРоторОбертова частина колеса, на якій розташовані комірки.Читати повністю → та надсилав у навушник сигнал, що називав октант колеса. Він працював у підвалі Шеннона на купленому колесі й з перебоями в Лас-Вегасі, де дроти обривалися, а навушник було видно. Вони припинили з практичних причин; Торп оголосив про систему 1966 року й докладно описав її 1979 та 1984 року (див. «Гра з перевагою»).

Євдемони (1976–1981)

Група аспірантів-фізиків із Санта-Круза збудувала малі цифрові комп’ютери, які можна було носити на собі в казино: один гравець хронометрував колесо перемикачами під пальцями ніг, комп’ютер прогнозував секторколесоСекторСуцільна дуга комірок на колесі, на відміну від групи чисел на ігровому полі.Читати повністю →, а другий гравець отримував прогноз вібрацією й ставив на нього. У 1977 і 1978 роках комп’ютер прив’язували під пахвою; пізніша версія, вбудована в підошву черевика, поїхала до Лас-Вегаса в листопаді 1981 року, і її здолали електричні завади казино. Їхні випробування обіцяли перевагу 44%, а перша довга сесія за справжнім столом дала близько 25%. Апаратура рідко працювала довго: багато сесій обривали дроти, що відходили, удари струмом і одного разу опік від перегрітої проводки. Вони виграли кілька тисяч доларів на ставках по десять і двадцять п’ять центів, витратили близько $15 000 і лишили по собі добру книжку. Цю історію розповідає сторінка «Євдемони».

Євдемони

Річард Ярецкі (1931–2018)

Річард Ярецкі (Richard Jarecki), американський лікар німецького походження, разом із дружиною Керол і кількома помічниками у 1960-х і на початку 1970-х років записував колеса з одним зероколесоЗероЄдина зелена комірка, якої не покриває жодна ставка на рівні шанси, на дюжину чи на колонку; джерело переваги казино. Також: одне зеро, 0.Читати повністю → в європейських казино, передусім у Санремо, і ставив на числа, що випадали надто часто. За словами Керол Ярецкі, на одне колесо могло піти понад 10 000 спінів і аж місяць. Некролог у The New York Times каже, що за багатьма свідченнями він виграв понад $1,2 мільйона; цієї цифри ніколи не перевіряли. Журналістам він розповідав, що гру розгадав комп’ютер у Лондонському університеті, що Times та історик рулетки Рассел Барнгарт (Russell Barnhart) описують як прикриття для звичайного спостереження. Санремо попросило його не приходити в січні 1969 року, заборонило йому вхід як професійному гравцеві в лютому й за кілька днів допустило знову, пересувало столи, а зрештою замінило близько двох дюжин коліс. До Сполучених Штатів він повернувся 1973 або 1974 року. Подробиці – на сторінці «Річард Ярецкі».

Річард Ярецкі

Гонсало Гарсія-Пелайо (нар. 1947)

Іспанський музичний продюсер і кінорежисер, який разом із дітьми та племінниками з кінця 1991 року записував близько 5 000 спінів на колесо в Casino Gran Madrid, за містом, і ставив на коміркиобладнанняКоміркаОдне з 37 пронумерованих відділень на роторі. Також: лунка, гніздо.Читати повністю →, що виривалися вперед. За його власними цифрами, найкраща комірка вигравала раз на 28 спінів, а перевага становила близько 6%; виграш він оцінює у 200–250 мільйонів песет у кількох казино. Казино заборонило родині вхід, урядова установа скасувала заборону, а скарги казино відхилили, останню – Верховний суд у червні 2004 року. Суд сказав, що гравці застосували винахідливість і комп’ютер і більше нічого, а законна відповідь казино – пересунути колеса, поміняти їхні частини або зробити їх кращими. Повністю цю історію розповідає сторінка «Гонсало Гарсія-Пелайо».

Гонсало Гарсія-ПелайоРулетка в Європі

Трійця з Ritz (2004)

Троє гравців, двоє чоловіків і жінка з колишньої Югославії та Угорщини, у березні 2004 року за дві ночі виграли близько £1,3 мільйона в Ritz Club у Лондоні, роблячи пізні ставки на невеликі групи сусідніх чисел. Газети писали про лазерний сканер, схований у телефоні; жодного такого пристрою так і не знайшли. Їх заарештували й відпустили, а в грудні 2004 року поліція закрила справу й повернула гроші, бо старий закон проти шахрайства не охоплював того, що вони зробили. Розповідь Bloomberg 2023 року про ватажка, хорвата, відомого як Ніко Тоса (Niko Tosa), описує передбачення на око на колесі з легким нахилом, а не гаджет. Gambling Act 2005 замінив старий склад правопорушення ширшим складом шахрайства, чинним із 2007 року; чи охоплює він передбачення на око, у суді досі не перевіряли. Це був останній великий публічний виграш у рулетку завдяки передбаченню.

Що в них спільного

Кожен задокументований переможець або вимірював колесо (Джаггер, Гіббс і Волфорд, Ярецкі, Гарсія-Пелайо), або передбачав кульку (Торп, Євдемони, команда Ritz). Жоден не виграв за допомогою схеми ставок, а єдиний відомий гравець за системою, Веллс, за кілька місяців віддав частину виграшу й закінчив у в’язниці. Кожен їхній метод казино зрештою перекрили, змінивши колесо, правила чи закон. Сторінки Лабораторії пояснюють методи; ця сторінка пояснює, чому ви чули так мало імен.

Запитання